Одним із важливих напрямів роботи словесника є здійснення на уроках і в позакласній роботі міжпредметних зв'язків. Такі зв'язки сприяють підвищенню ідейного, науково-методичного рівня викладання мови, посиленню її ролі в навчанні і вихованні підростаючого покоління. "Досвід і спеціальні дослідження показують, що в результаті взаємодії знань з окремих дисциплін, поєднуваних під час вивчення програмового матеріалу, відбувається не просте їх нарощування або нашарування, а далеко складніший процес, який полягає у формуванні нових міжпредметних знань",- зазначає А. І. Єрьомін.
Мова і географія. На перший погляд здається, що між цими різними предметами зв'язку бути не може, окрім використання ілюстративного матеріалу з географічною термінологією на уроках мови. Та коли збагнути суть цих предметів і методи викладання їх у школі, то виявиться, що у навчальному матеріалі зв'язків можна встановити чимало.
С. Ф. Валюкевич твердить, що географія належить до тих навчальних дисциплін, викладання яких немислиме без зв'язків з історією, літературою, ботанікою, зоологією, мистецтвом і т. ін. Водночас викладання географії немислиме і без мови. Мову також не можна вивчати без зв'язку з географією. Використовувати географічні знання на уроках мови потрібно вміло. Добір матеріалу слід узгоджувати з програмою обох предметів, ураховуючи вже засвоєні знання дітей з географії.
Твори-роздуми на основі знань з географії проводяться у старших класах. Конкретні методичні поради щодо проведення їх дає А. Д. Шишова. Вона вважає, що важливим завданням такого уроку є навчити учнів розкривати мовні і географічні поняття при зіставленні їх. Водночас восьмикласники систематизують свої знання про глобус і карту.
Під час вивчення тем "Складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними", "Складнопідрядні речення з підрядними обставинними: місця, часу" (8-й клас) для закріплення вмінь визначати у складнопідрядних реченнях підрядні з'ясувальні, часу, місця, засоби зв'язку їх з головним можна використати такий текст:
Чудовий Дніпро у тиху погоду, коли вільно і плавно мчить крізь ліси і гори повні води свої. Ані ворухнеться, ані прогримить. Дивишся і не знаєш, іде чи не йде його велична широчінь, і здається, неначе увесь вилитий він із скла, і неначе блакитний дзеркальний шлях, без міри в ширину, без кінця в довжину, плине і в'ється по зеленому світу... Розкішний! Немає рівної йому ріки на світі.
Чудовий Дніпро і теплої літньої ночі, коли все засинає, і людина, і звір, і птах... Коли ж підуть горами по небу сині хмари, чорний ліс хитається до кореня, дуби тріщать, і блискавка, зламуючися поміж хмарами, враз осяє весь світ - страшний тоді Дніпро! Водяні горби гримлять, б'ючись об гори, і з блиском та стогоном відбігають назад, і плачуть, і голосять вдалині. (М. В. Гоголь).
Як зазначає Н. Н. Ушаков, обсяг міжпредметних зв'язків значно ширший на позаурочних і факультативних заняттях. Так, діти, зокрема, уже люблять розв'язувати різні задачі, кросворди, брати участь в іграх і т. ін. Нижче пропонуємо географічно-мовознавчі задачі.
1. Якщо правильно вписати слова по горизонталі, то у першій вертикальній колонці прочитаємо назву міста. (Розв'язуємо на уроці у 4-му класі під час закріплення матеріалу про значущі частини слова - морфеми).
- Той, хто користується мовою.
- Частина слова без закінчення.
- Значуща частина слова, що стоїть між коренем та закінченням і служить для творення нових слів або окремих форм.
- Головна частина слова, що виражає його основне (лексичне) значення.
- Завдання, що виконується для набуття певних умінь і навичок.
- Сукупність літер, прийнятих у писемності якої-небудь мови і розміщених в усталеному порядку.
2. Якщо правильно вписати географічні назви по горизонталі, то у вертикальній колонці прочитаємо назву одного з типів мовлення. (Доцільно використати на гуртковому занятті четвертокласників після вивчення типів мовлення).
- Водний потік.
- Водний простір.
- Пора року.
- Назва річки, що впадає у Чорне море.
- Назва річки, що впадає у Каспійське море.
- Великий населений пункт.
3. Вписати по горизонталі географічні назви і поняття так, щоб у квадратиках з цифрами зверху вниз можна було прочитати мовознавчий термін. Пояснити його значення. (Цей кросворд можна використати на гуртковому занятті у 5-7-х класах).
- Права притока Волги.
- Водний потік.
- Рослинний світ.
- Столиця Канади.
- Місто на Волзі.
- Житель Росії.
- Повітряна оболонка земної кулі.
- Система заходів, спрямованих на поліпшення родючості земельних угідь.
- Республіка Закавказзя.
4. На малюнку по діагоналі справа вниз зашифровано відоме слово. Дізнатися, що це за слово, можна, якщо правильно вписати по горизонталі назви міст. (Для гурткового заняття із семикласниками після вивчення теми "Діалог. Тире при діалозі". При розгадуванні кросворда доцільно використати політичну карту світу).
- Cтолиця Іспанії.
- Обласний центр на Україні.
- Столиця Туреччини.
- Столиця Естонії.
- Столиця нашої Батьківщини.
- Місто в Білорусії.
Ігри та розваги Хто більше?
Учитель пропонує кілька географічних термінів, наприклад, планета, екватор, метеорологія, полюс, місяць, зорі та ін. Учасники гри повинні коротко визначити лексичне значення цих термінів. Виграє той, хто більше дасть правильних відповідей. (Гру можна провести у 4-му, класі на підсумковому етапі уроку за темою "Лексичне значення слова", дібравши терміни, відомі учням з природознавства).Розповідь про мандрівки
Учні діляться на дві команди, перша - парні номери, друга - непарні.
Учитель розповідає про свою "подорож". На найцікавішому моменті він зупиняється і говорить: - Продовжить 4-й номер.
Учень, чий номер названо, далі розповідає про мандрівку. Через деякий час треба його зупинити і оголосити, що продовжить розповідь 2-й номер і т. д. ТЧяопному я уроків розвитку зв'язного мовлення четвертокласники вчаться писати лист. У кінці уроку можна провести гру "Пошта".
Кожен учень вибирає собі назву будь-якого міста, яка записується на дошці. Посередині класу-листоноша. Він оголошує, що везе листи, наприклад, із Москви до Ленінграда. Названі "міста" швидко міняються місцями. Листоноша в цей час намагається зайняти пусте місце. Той, хто залишається без стільця, стає листоношею. А хто зайняв залишений стілець, дістає назву цього ж міста.
На заняттях мовного гуртка можна використати наведені нижче ігри.
Хто швидше?
Пропонуємо учневі записати на дошці притоки Дніпра, які впадають у нього на Україні.- А тепер,- звертаємося до учасників гри,- розмістіть ці географічні назви в алфавітному порядку. Виграє той, хто швидше це зробить.
Довідка: Ворскла, Трубіж, Сула, Орель, Інгулець, Прип'ять, Самара, Базавлук, Тетерів, Рось, Ірпінь, Конка, Псьол, Десна, Тясьмин.
Слова в словах
Пишемо на дошці якусь географічну назву, наприклад, Комсомольськ-на-Амурі. З літер цієї назви треба скласти інші географічні назви. Літери, які є в цій назві, можна використати тільки один раз. Так, з літер назви Комсомольськ-на-Амурі можна скласти такі ще, наприклад, назви: Кама, Мурманськ, Ніл, Сомалі, Ока, Омськ. Учнів слід поділити на дві групи. Вони відповідають по черзі з кожної групи.Дітям дуже подобається відгадувати географічні назви в малюнках, їм можна запропонувати не лише відгадувати назву, а й побудувати інше слово з букв цієї назви. Наводимо такі загадки у малюнках.
Назвати зашифровану географічну назву. (Двіна). Утворити з букв цієї назви особовий займенник. (Він).
Утворити з букв розгаданого слова (Мінськ) кількісний числівник з трьох букв (сім).
Відгадавши географічну назву (Байкал), утворити з його букв вигук (ай).
Назвати зашифровані слова (слово, лінгвіст). Утворити з них,
переставивши окремі букви: 1) назву столиці Норвегії (Осло); 2) назву
річки в Африці (Ніл).
Великий інтерес у дітей викликають загадки. Географічні загадки можна використати на закріплення теми "Ненаголошені голосні е, и, о в коренях слів" (4-й клас). Четвертокласники повинні правильно відгадати загадку, записати слово-відгадку і пояснити його правопис.
- Край видно, але дійти до нього неможливо. (Горизонт).
- Гуде, реве, гілля ламає, пилюку піднімає, з ніг збиває. Чуєш його та не бачиш. (Вітер).
- Мене б'ють, мнуть, перевертають, ріжуть, а я все мовчу, всім добром плачу. (Земля).
- Біжить, шумить, хвилюється, а добігла і загубилася. (Річка).
- Під склом знаходжусь, на північ і на південь дивлюсь, якщо зі мною підеш - назад дорогу легко знайдеш. (Компас).
- Із-за гаю, з-за діброви вийшли кралі чорноброві, узяли водиці жбан, полили колгоспний лан. (Хмари).
- Що без леза та без зуба розтина міцного дуба. (Блискавка).
- Коли нема мене - чекають, коли прийду - усі тікають. (Дощ).
- Сама вода і по воді плаває. (Крига).
- Біла вата була, та кудись попливла. (Туман).
- Тече, тече - не витече, біжить, біжить - не вибіжить. (Річка).
- Є моря - плисти не можна, є шляхи, а не поїдеш, є земля, та не поореш. (Карта).
- По морю йде, йде, а на берег вийде - тут і пропаде. (Хвиля).
Таврія - так називають південь нашої республіки, а Крим - Тавридою. Ці назви є своєрідною пам'яткою про стародавнє плем'я таврів, що жило тут у І ст. н. е.
Бердичів - від берендичів - племені, що жило тут за часів Київської Русі. З берендичів формувалася найбоєздатніша кіннота князя Володимира Мономаха.
Мукачеве - виникло біля старовинного замку, що захищав вихід з гір у низовину. Замок стоїть на високому горбі. У легенді про заснування міста розповідається, що під час його спорудження люди терпіли страшенні муки, доставляючи на гору важке каміння та інший будівельний матеріал. Звідси й назва - Мукачеве.
Суми - місто засноване 1658 року українськими козаками-переселенцями з Правобережної України. За народними переказами, засновники нібито знайшли тут три мисливські торбини (сумки). У старі часи мисливські торбини прикрашали герб міста. Сумки зображені на металевій огорожі скверу, де стоїть пам'ятник Леніну. Сумкою називали й невелику річку, в місці злиття якої з Пслом і розкинулись Суми.
Володимир-Волинський - місто назване іменем князя Володимира Святославовича, який збудував його як фортецю на кордоні Київської Русі.
Львів - засновник Львова князь Данило Галицький назвав місто на честь свого сина Лева.
Чернігів - згадується у 907 р. Дехто вважає, що назва його походить від імені засновника Черніга. Але в народі відома ще й поетична легенда про князя Чорного, який відважно бився з хозарами, і його княгиню Чорну, що викинулася з вікна високого терема, щоб не потрапити живою до рук ворогів. Саме на їх честь ніби й назване місто Чернігів. До наших днів у Чернігові збереглася так звана Чорна могила, в якій, за переказами, похований князь Чорний. Київ - заснований полянським князем Києм, що прийшов сюди разом з братами Щеком і Хоривом та сестрою Либідь.
Харків - засновником міста вважають козака Харка. За іншими переказами, назва міста походить від назви однойменної річки.
Миколаїв - заснований князем Потьомкіним на честь переможного штурму російськими військами під командуванням Суворова турецької фортеці Очаків 6 грудня 1788 р. у день святого Миколи (релігійне свято), а не на згадку про царя Миколу, як думає дехто.
Полтава - назва міста пов'язана з річкою Олтавою (так раніше називалася Ворскла).
Карпати- від слов'янського харбат, тобто хребет.
Міжпредметні зв'язки української мови і географії - ефективний засіб засвоєння нових знань чи систематизації і закріплення вже вивченого, адже географічні відомості на уроці мови вносять у нього елементи новизни, поглиблюючи інтерес до обох предметів.
З.М.Філіпчук, 1988 рік
0 коммент.:
Отправить комментарий