Шаблоны для Blogger.com

Це моє життя

і я люблю його


1.  Прочитайте щедрівку. Назвіть загальновживані слова. Чи є у тексті слова обмеженого вживання?
Щедрівка.
 Рік новий найняв мене за сівача.
Перевісив срібний козуб впівплеча
І неголосно сказав мені: " Іди,
Всіх пшеничним передзвоном розбуди".
Вийшов з дому я, схвильваний і рад,
Наді мною в небі місяць, наче брат

Ми із братом в колену хату, в кожен дім
Закидаєм по зернятку золотім
І колосся у світлицях шелестить:
" Хай добробут прибува вам кожну мить,
Хай вам хліб і білий цукор на столі,
 Хай вам радісні дороги по землі!".
(Б. Стельмах)

2.       Взаємодиктант. Прочитайте текст товаришеві, самі напишіть під його диктовку. Поясніть лексичне значення виділених слів. Доберіть до них слова, близькі за значенням.

Хліб і рушник – одвічні людські символи. Хліб – сіль на вишитому рушникові були високою ознакою гостинності української як й інших сусідніх народів. Кожному, хто приходив з чистими помислами, підносили цю давню слов'янську святиню. Прийняти рушник, поцілувати хліб символізували духовну єдність, злагоду, пошану тим, хто виявив її. Цей звичай пройшов віки, став доброю традицією і в наш час.
(В. Скуратівський "Берегиня")

3. Випишіть іменники, назвіть іх граматичні ознаки. Звідки видно, що це розповідь простої людини?

На Маковія збирають люди геть усяку городину: мак, кріп, цибулю, часник, моркву, соняшник, редьку, буряк, в тому ж табуні і житні колоски, і пшеничні; та ще геть усяке зілля і квітки,... соняшник, петрові батіжки, коноплі, м'яту. І це чисто все в'яжуть в один пучок і обв'яжуть маленькою хустинкою або рушником. І це непремінно буває в кожній хаті. І той збираний пучок називається "маковеєм"
(За А. Кримським)

4. Перепишіть, визначте в тексті всі частини мови. Чи кожна з них є членом
речення? Поясніть орфограми. Чому сузір'я Велику Ведмедицю українці
називають возом?
Одразу ж за нашою вулицею стоять, як Дунай, молоді коноплі й соняшники, за ними темно виткнунась церквиця, ще далі, біля самого неба, диркає деркач, а в небі виблискує віз. Він зовсім був би схожий на звичайний земний віз, аби хтось начепив на нього колеса. Притихши біля воріт і придивляючись до семи зірок, я несподівано скажу про це дідусеві...
(М. Стельмах)

5. Спишіть, вставляючи пропущені букви. Підкресліть предикативні центри.
Вкажіть, якими частинами мови виражається підмет і присудок. Розберіть за будовою виділені слова.

Серпень.
Серед братів-місяців серпню належить особлива роль. Протягом року хлібороб працював, сказати б, на оста...ій місяц... літа. Отож із серпнем – вінцем року – люди пов...язували свої найкращі, найпотаємніші надії. Не випадково в народі казали: "Один серпневий день рік годує". Тому хлібороби зра...я й до пізн...ого вечора не мали перепочинку.
Як ми знаємо, кожен місяц... мав свої перепочинкові дні-свята, котрими й регулювали працю з відпочинком. Лише для серпня народно-обрядова структура їх не передбачала. Для цієї пори року існувало золоте правило, що відобразилос... у народному прислів...ї:  "У хліба короткі ноги, як утече, то й довгими не наздожеш".
(За В. Скуратівським).

6.  Перепишіть, знайдіть складні речення, накресліть їх схеми. Розберіть морфологічно виділені слова. Яке значення глини в Україні?
Що  ще  роблять  із  глини?

Якщо поглянути згори на Україну, де камінь і дерево можуть правити за будівельний матеріал лиш подекуди, то побачимо, що глина заступала тут геть усе. Й використовували на житло й начиння, на будівництво. Нахил стін у хатах передбачав споглядання від середини вулиці, де колись ходили. Усі дальші форми українського мистецтва починаються від кетяга калини і від силуету горщика.
(З журналу)

7. Спишіть, вставляючи пропущені букви. Поясніть орфограми. Зробіть фонетичний розбір виділених слів. Що примічали селяни, як "допомагали" рослинам? Що ви знаєте про це народне повір'я?

Виїхавши в поле, с.лянин ро...стеляв на рі...і скатерку, клав на неї буханец... хліба, грудочку солі і поч...нав сіяти. Закінчивши роботу, господар заб...рав скат...ртину і разом із натруш...ими зернами клав на віз. Удома їство давали тваринам, щоб добре росли.
(З журналу)
8. Розподільно- вибірковий диктант.
Випишіть у два стовпчики: 1) якісні прикметники; 2) відносні прикметники.

Упродовж віків формувалася цілісна система художнього творення та образно-структурного вирішення головних уборів. Тісно пов'язані з зачісками та ансамблем одягу, вони виражали вікові й соціальні категорії, родинний статус жінки тощо.
Здавна на Поділлі дівчата ходили з неприкритою головою, носили довге,
розпущене на плечах волосся з проділом. Про це згадують численні описи іноземних мадрівників, що подорожували Поділлям.               (З журналу)

9. Назвіть слова й  словосполучення, які позначають славні, тривожні сторінки нашої історії. Чи можна цей текст віднести до публіцистичного стилю? Визначте типи підрядного зв'язку у підкреслених словосполученнях. Визначте  повнозначні частини мови.

Про походження Марусі Богуславки говорить її ім'я. Жила колись у місті Богуславі в сім'ї священника українська дівчина. Налетіли хмарою татари і захопили її в полон. Подолала вона тяжкий шлях від рідного міста до Криму, пережила весь жах невільницького торгу і була продана у Туреччину. Можна припустити, що вона — жінка турецького паші і що паша довірив їй ключі від тюрми-темниці, в якій ЗО років мучилися 700 українських невольників.
(О. Апанович)
10. Випишіть окремо двоскладні й односкладні речення. Укажіть граматичну основу в кожному реченні і визначте,  якими частинами  мови  виражені головні члени. Чим  би ви пояснили, що для дітей готували  різні колиски? Чи пов'язано це з якістю деревини, з народною символікою? Назвіть антоніми.

Колиску вішають на рівні грудей матері, що слугують своєрідним природним барометром. Коли у груди холодно, колиску піднімають вище грудей, якщо гаряче — опускають нижче. Для слабенької доньки готують калинову колиску, для бадьорої, здорової з ясена чи верби. Маленьких, неспокійних хлопчиків кладуть в колиску з тополі. Здорової, спокійної вдачі — з дуба, явора.
Матрацики набивають соломою, під подушку кладуть квіт м'яти, чебрецю, материнки, деревію, сухоцвіту.

   
 Підготувала:
учитель української
мови і літератури
Панченко Т.М.

(Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 26,
 м. Суми, Сумської області)


   
   

       
   

0 коммент.:

Отправить комментарий